MDMA VHQ Касимов

Слушай, старик, у меня тут история есть, и ты ее точно оценишь! Хе-хе! Необычная такая, про то, как я закладки купила и влюбленного нарыла! Ты в курсе, это не просто наркотики, это наше вдохновение, наша свобода!

В общем, началось все с того, что я решила шуруп взять. Знаешь, это такой наркотик, что даже шершавый ствол на твоей лице дрожит! А можно его вкусить, как сладкий роскошный косячок. Вот где ужасно интересно, друг! И ощущения просто бешеные! Но только клинишься – все на голову становится! Мультики вокруг летают, краски яркие, только понять, что это реально, или все внутри моей крышушки – это бывает сложно.

Помнишь болтушку? Бых-бых! Кто бы мог подумать, что эта дурочка станет моим проводником в мир наркотиков. Ты знаешь, что это эфедрон? Да это просто огонь, и я хотела свободы! Возможности бесконечные, понимаешь ли? Вдохни, и тебя на крыльях ангела понесет до самых космических реалий, где звезды тебе в глаза сочатся!

Итак, я ведь еще поисками моего друга была заодно, не только наркоту шмыгнула. Он мой такой, схожий со мной, вкусно пахнущий удивительными идеями. Ну, и вступила я на одном из крыш, там сидит парень с скрипкой, и играет, ну просто душу разрывает! И я подошла, поняла, что это он, нашелся мой поппер – мы с ним бессмертны!

Так началось все. Первый взгляд, первое вдохновение, первые прикосновения. Мы взлетели на крыльях любви! Но понимаешь, здесь не все так просто. Это наркомания со своими законами, своими правилами!

И тот парень, оказывается, также любит закладки. Мы вместе их брали и вместе просто улетали. Ты ведь знаешь, что это такое – закладки? Это наши с тобой двери в новые миры, в неизведанное, восхитительное! Вдруг начинаешь видеть то, что никогда не видел, слышать непостижимые звуки музыки – это все закладка делает.

Искать этот огонь, искать своего мускулистого торчка с общими интересами, это наша общая цель, понимаешь? Мы втроем – я, он и закладка – разделили весь мир на две половины, и каждая из них принадлежит только нам! Наши глаза проникают в самые тайные уголки, и мы все видим, мы все проникли в основу бытия.

Теперь каждый день – это новое путешествие, новые возможности и новые закладки. Ну, как же без них? И пусть это все может показаться опасным, но мы просто творим свои поделки! И знаешь, старик, это лучшее занятие, чем скучная жизнь без страсти и без огня.

Наша жизнь – это вечная свобода. Мы через трубку смотрим на мир, который выглядит таким тусклым и серым. Жалкие люди идут по улицам, как быдло, а мы – в путишествии. Мы поняли, что этот мир – это всего лишь игра. И мы играем, не смотря ни на что.

Проходят дни, недели, а мы все еще вместе. Живем в своем мире, и ничто не может нас разлучить. Мы шагаем по улицам, как герои, и смеемся над людьми, которые не понимают, как можно быть такими, как мы. Но разве они могут увидеть, что мы видим? Разгадать, что мы знаем?

И вот нашли мы с другом под видом граффити особое укрытие от людей и закона. Здесь только наша музыка звучит, наши закладки сверкают, и никто не может нас укрыть. Мы свободны, старик, в этом мире из наркоты!

Так вот, заметь, как искать дурочку идет. По пути мы нашли друг-друга, и стали самыми настоящими птенцами наркоманской свободы. Нам не просто понравились общие интересы, наши души слились воедино. Теперь мы вместе – я, он и закладки.

Ты знаешь, старик, наркота – это не просто наркота. Для нас это наш путь, наша судьба. Мы просто тусим в этом мире, и никто не может нас остановить. Наша молодежная речь разноцветит этот мир, а мы, наркоманы гопники, будем жить, как хотим!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т